Обережно! Ієрсиніоз!
Ієрсиніо́з кишко́вий — гостре інфекційне захворювання, яке спричинює Yersinia enterocolitica з роду Єрсинія та характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній, відносять чуму і псевдотуберкульоз.
Основні джерела інфекції – синантропні та дикі гризуни. Людина являється заключним кільцем ланцюга розвитку збудника.
Шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва, які контаміновані Y. enterocolitica: молоко та продукти з нього, м'ясо як тваринне, так й пташине, яйця, овочі та фрукти. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води. В організованих колективах (медичні стаціонари, дитячі колективи, санаторії, сім'ї) за певних умов можливий побутовий шлях передачі.
Захворювання зустрічається у всіх вікових групах, але частіше в дітей перших років життя. Псевдотуберкульоз у дітей та дорослих з’являється внаслідок вживання в їжу немитих продуктів, неочищеної води. Через шлунок бактерії потрапляють у тонку кишку, а звідти через лімфатичні канали проникають у самі лімфатичні вузли.
Інкубаційний період 7-10 днів. Симптоми хвороби проявляються наступними ознаками: висока температура тіла (38-40 градусів), мігрень, подразнення в горлі, запалена носоглотка, розлад кишечника, нудота або блювота та інше.
Ієрсініоз у дітей крім стандартних ознак також має особливі клінічні прояви: діти стають більш пасивними, сонними, є ймовірність втрати свідомості й запаморочення. Особливо небезпечне це захворювання для дітей першого року життя. Ієрсініоз супроводжується збільшенням лімфовузлів, селезінки, також проявляється респіраторний синдром.
До профілактичних заходів можна віднести:
- захист продуктових складів, овочесховищ від гризунів, дератизаційні заходи;
- ветеринарний контроль за тваринами;
- санітарно-просвітня робота серед населення.
- санітарний контроль за водопостачанням;
- санітарно-гігієнічні заходи на харчових об'єктах;
- дотримання правил транспортування, зберігання, приготування та реалізації продуктів і готових страв;
