День, що об’єднав покоління: від витоків незалежності до сьогоднішньої єдності
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії — проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у ХХ столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в місті Києві відбулася не менш вагома подія — об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року — історичний акт об'єднання українських земель в одній державі. Подія засаднича для українського державотворення. Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у ХХ столітті.
Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини ХІХ століття.
В основі ідеології Дня Соборності України у 2026 році має лежати підтримка історичної тяглості національного державотворення у проєкції на події сьогодення.
Соборність передбачає не лише пам'ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли люди з різних регіонів спілкуються, разом захищають країну і працюють, створюють знакове та важливе.
Соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Національна єдність сьогодні — це наша головна мета на шляху до Перемоги. Вона вимагає від кожного з нас відповідальності, терпіння та здатності діяти як один злагоджений механізм. Лише консолідація всього суспільства та підтримка один одного дозволяють нам долати найскладніші виклики, від військових до соціальних. Нехай цей день стане для кожного з нас нагадуванням, що ми — велика родина, об'єднана спільною мрією про вільне та світле майбутнє у власній незалежній державі.
